Пробач за все моя любове
Таке невинне й ніжне створіння
Моя люба, що була мені всіх найрідніша
Твоє тепло дароване —
Я сприймала як найцінніше.
Натомість у серці своєму
Я залишу тобі місце окреме
В якому житимеш тільки ти,
А не хто-небудь.
Ти згасла, разом з тобою і душа моя
Чи памʼятаєш як колись
Я дала тобі імʼя?
<br>С. І. Ткаченко
