Горять серця

Що необхідно, все у мене є,
Ранкове Сонце із-за обрію встає…
А ввечері виходить Місяць…
Молочний Шлях блищить, як Світоч!
Ще Зорі – подруги мої,
Красою світяться в пітьмі…
Знімають тугу, важкість дум,
Розсіюють осінній сум…
І Вітер – славний чарівник,
Між Неба вічний мандрівник…
Свободу він несе на крилах,
Дає мені Надію, Силу!
І Дощ, що зрошує з Небес,
Квіткова клумба, Всесвіт весь…
Сади, ліси, дерева, квіти…
Оточення моє привітне.
Земні, незвичні чудеса…
І так,- Любов! Горять серця…
ND💞<br>Надія Холод (ND)