Поки,ти, мене чекаєш вдома…

Поки,ти, мене чекаєш вдома я стою біля воєнкома, бо на вулиці клята війна і моя українська лють вже дуже зросла. Але,ти, не бійся, жди закінчиться тривога і буде наша перемога,
Бо рятують ЗСУ наш дім, український прапор, а також гімн.
І як казав нам наш дід,що Херсон- це український заповіт.
Не зламати нас нікому, клятим воргам дамо відбій і хай відходяться у бік. І як склалась вже так доля, приймемо її і будем впевнені,що буде наша перемога і як почуєм ці слова, всі разом ми закричим- урааа!<br>Зем'янська Ольга Іванівна