Як швидко плине час,
і інколи на сердці рани залишає.
Шкода, що не запитуючи нас,
все швидше промайнути він бажає.
Так хочеться його на хвильку зупинить,
насолодитись тим, кого ти так кохаєш.
І ось вона щаслива мить,
яку ти зупинити так бажаєш.
Як швидко плине час,
немов за обрій сонечко сідає.
І не запитуючи нас,
лиш спогади про себе залишає.
<br>Вікторія Житар
