І знов все як уві сні страшному…
Прокидатися від паніки рідних,
І бігти від шуму ракет…
А потім сидячи у холоднім
підвалі,рахувати звуки ракет.
Чому я не можу жити спокійно,
В Україні цій рідній,своїй.
І знов луна вибух…
І знов сидячі у підвалі,молюся за здоров’я наших бійців.<br>Заніна Анастасія
