Болить…
Хто хвалить Львів,
Хтось пише про Тернопіль,
А інший вкотре згадує про Київ…
Мої ж тривожить сни
й непевний спокій
Ізранений і зболений Чернігів.
У місті залишилися надії,
Нестерпний біль
І дум гірких потоки.
Ми з ним надвох
Блокадний хліб ділили.
Там день прожитий
Нам здавався роком.
Летіли бомби, стугоніли гради,
Лікарні стіни болісно тремтіли.
В той час за хлібом
Хтось у черзі падав…
А він мені свої підставив крила.
Мішки з піском,
"несучих" стін квадрати…
О, як тобі, Чернігове, боліло.
Хтось дім, родину –
Найдорожче втратив.
Тримавсь тоді, рідненький, ти щосили.
І не скорився, вистояв, Герою,
Розправив знову дужі свої крила.
Мені ж болить, коли удвох з тобою
В пітьмі і холоді блокадний хліб ділили…
Ніна Арендар
03.07.2023<br>Ніна Арендар
