Ти цінуєш лиш коли втрачаєш,
Цей закон ти розумієш пізно
Коли часи щасливі проводжаєш,
І нову долю зустрічаєш грізну,
Колись папір, а тепер снаряди
Щасливі миті замінила кров,
Але я буду ворога стріляти
Бо до неньки маю я любов.
Не буде виродок людей топтати,
Не бачити йому нашої землі,
Не буду я себе картати,
За те що на той світ його провів.
Надія маривом для мене стала,
Я перемогу за швидко святкував
Безпека мене заколисала,
А ворог мене закатував.
Я страждав, але не здався,
Я знав що на то є Божа воля,
Я довго думав та вагався,
За що мені такая доля.
Я неньку бачити не можу,
В мене ворог зір забрав,
Яка така та воля Божа,
Чому за неї я страждав.
Мене лиш помста на землі тримала,
Я не живий, але й мертвим я не є,
Мою біль земля зазнала,
А за це ворог мій помре.
До біса йди жорстокий Бог,
Твоя воля не коштує нічого,
Не позбавив ти людей тривог,
Нема тепер в мені живого.
Я помсти втілення у світ,
Я буду каменем в руках добра,
Нехай пройде достобіса літ,
Буде помста та жива.
<br>Пан Апельсин
