Загорнувшись в теплий плєд,
Вийду я на ганок,
Біле все, як молоко,
Туман, мов серпанок .
Заплющу очі, вип'ю з горня чаю,
Що за світло так блищить?
Це я просто сяю!
Бо Турбота і Любов в домі поселились,
І душа неначе знов враз розвеселилас!
<br>Віра
