Ти вір, люби та сподівайся
Та від думок тих не ховайся.
Сприймай, радій та бережи
І в серці "дякую" кажи.
Бо кожен подих, кожен крок,
Всіх тих людей для нас струмок.
Так швидко плине та спішить
І кожен раз новому вчить.
Була любов, буде й розлука,
Та все ж не вічна буде мука.
Ти лиш сприймай, радій, люби
Та в серці "дякую" кажи.
Бо кожен подих, кожен крок,
Як карнавал людських думок.
Нас вчить сприймати й просто жити
І слово "дякую" цінити<br>Радміла Бобрушко
