Коли неначе жовтим шарфом

Коли неначе жовтим шарфом
Дерева вкриються в саду,
Наструнить вітер свою арфу
Згадаєш мене ти молоду.
Небесний дах осипле жаром
Палюча осені рука
І захитаються над яром
Рожеві вії будяка,
І десь на втомленій дорозі
Дощі змахнуть злегка сльозу
І я забувши свою осінь
Тебе чекатиму внизу.