Вишеньки чері

Крок за кроком, я ближче до скелі,
Так хочется стрибнути, але мені до оселі..
Мені до оселі своєї іти,
Де мати і татко є, хутко іди!
Забудь все що є на землі,
рідніше дому тобі не знайти.
Не знайти хатини де жив все дитинство?
Найди же ти нову, де є тобі рідніша.
Що спокій в душу тобі віддає,
Де спати без жахів взмозі ти,
І кожен день тепло і обіймів,
Відчуй же ти друже батьків неймовірних!
Живіть же ви люди без криків і болю,
Не бийте серця в своїх жахливих побоях!
Нехай синців більше не буде,
Нехай душа спокійна побуде..
Нехай за обіднім столом, при вечері,
Поговоримо мирно, будучи поруч як ті вишеньки чері. <br>Лулу