ДОДАТИ ВІРШ
АБО
Опублікувати книгу

  Новинки    Весняні нариси

Весняні нариси

Сонце світить і тепло дає,
Квіти квітнуть різними барвами.
Двірники прибирають сміття в місті.
Добрі люди пригощають кавою.

Хтось з нарцисами і тюльпани несуть.
Відвідують своїх і близьких,
Пам'ятають і не забувають про них.
Кругом зеленіє трава.

Вигулюють своїх пітомців.
Щось спокій прийшов від хаосу.
Мріями на папері ділюся,
Спомини і різні подіями в словах вкладаю.

Мимо проходять непрочитані книги.
Голуба чоловік корм давав.
Радіють, як маленькі діти.
Пошуки в поемі свою любов шукаю.

Страждаю я і світ змінює мене.
Кава солодка в пам'яті осталась.
Тільки шукаю незнайомку, і в якому місці.
Подих парфумів споминаю я.

Навіюють слова про кохання.
Постать сиділа на лавочці,
Задумливо дивилося в височінь.
Скоро каштани заквітнуть.

Спортсмени – бігуни на старті готуються.
Хочуть в пам'ять про бійця вшанувати.
Щоб ми і весь світ не забував.
Про захист Батьківщини, щиро подякуємо.

Кожний момент в пам'яті закарбують,
Слова можуть бути згладитися.
А вчинки і вірші збережуться назавжди.
Картини і статуетки кладемо на зберігання.

Комусь в майбутньому подаруємо.
Дівчата милі і привітні,
Що їхню красу можна запам'ятати.
Зачіски дивні і неймовірні.

Хочеться потрет намалювати,
Любов за руку тримається.
Піснею встелений їх шлях.
Дихаємо свіжим повітрям.

І вивчаючи і досліджуємо пейзажі.
Гарні місця земля має.
Відпочити і привести все в порядку.
Спокою і миру хочуть усі.

Змінюється світ постійно,
Що не встигаєш все описати.
Даємо надію їм, що життя триває.
Трохи тепла і світла даруємо всім.

Кожний малюнок дитячий і донат,
Рятує і підтримка їм на передовій.
Підтримай кожен і щось відай,
Вкладай в нашу перемогу.

Україна жива і серце б'ється.
І шана захисникам нашим.
Стели з фотографіями в кожному місці.
Як квіти цвітуть зараз.

Бо люди будуть пам'ятати усіх.
Вони наші рідні брати і сестри.
Молоді і поважні віком,
Мудрість і досвід передадуть нам.

Для прикладу майбутньому поколінням.
Як зберегти і відродити країну нашу,
З руїн постануть міста і села.
А людей не повернеш назад.

Тільки біль і спомин про минуле,
Відчувається кожної клітини організму.
Земля, мати вкриє ковдрою,
І очі заплющить їм.

Свої обійми пригорне.
І квітами вкриє їхні місця.
Спочинок кожного чекає в свій час.
Година проб'є, як курант на дзвіниці.

Час, як мить летить вперед,
Щось голова йде обертом.
Теплом душу гріє.
Любов'ю покриває весь світ.

І надія краще зміцнює особистість.
Хай надихають творчі люди.
Давні бандуристи грають,
І про героїв розповідають усюди .

Денис Третяк 21.02.2026
<br>Денис

Автор: 

Денис

🎧 Слухати аудіоверсію вірша (AI)
(Рекомендуємо тестувати різні варіанти для кращого ефекту)
Поділитись

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]
[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]