Ось лежиш ти у темній кімнаті
З болем на серці, втомлена…
Скільки ще будуть вирвані ранами,
Куточки душі твої втомлені?
Ось лежиш ти у темній кімнаті,
Серед ночі вмиваючись сльозами…
Якби можна було закричати —
То почули б далеко за горами.
Ти лежиш у темній кімнаті,
Стискаючи горло пальцями…
Якби ж можна було не мовчати ?
То ця тиша не стала б кайданами…
І у тиші холодної ночі
Ти лишаєшся з власними шрамами
Та ніхто не почує ніколи.
Як ти тонеш у власному болі .<br>Svitlana
