Гуляти по парку гарне задоволення,
Зустрітися з друзями і сповнити минуле.
Пройтися історичним шляхом,
Наповнятися старовинним духом.
Двері історії відчиняються всюди.
Кожна знайдена річ дає відчуття минулого.
Келих, дзбан і монети вічні свідки подій.
Кожен дотик і запах повертає кудись.
Спомини летять до наших пращурів.
Хтось вкладає свою душу у виріб чи малюнок.
Зв'язок не втрачають покоління людей,
Від трипільської епохи, аж до сьогодення.
Поміж Бугом і Дністром,
Виринають різні історичні події.
Виглядають старовинні замки і палаци Потоцьких і Грановскі.
Старовинні вежі і церкви історія пам'яті народу.
Картини, ікони і начиння збереженні для нас.
Старовинні книги і богослужбові тексти відкривається в повноті.
В старовинних хатах зберігається вишитий одяг, рушники і інші речі.
Кожен чоловік або майстриня створювали своїми руками.
Різними кольорами розписували хати,
Природа оживає на очах.
Культура і побут зберігався там,
Складалися про них пісні і вірші.
Колядки і щедрівки вирували скрізь,
Гуморески звучали на кожній вулиці.
Співав народ і кожна сім'я.
Даже пташки наспіву вали мелодію.
Річному коловороті жив народ наш.
Піснею на устах і знаряддям в руках.
Глянемо на поле пшеницею колоситься,
Соняшникові квіти відкрилися нам.
Скоро перший сніп зберуть жито і пшеницю.
Літо швидко плине, як сонце заходить за обрій.
Селянин і робітники відпочинуть від праці,
Повечеряють українські страви сім'я.
Новими думками полетять у вирій,
І новий день запланує свій план.
Хтось порине в минуле,
А інші підуть вперед.
Творити свою історію життя,
І полишить свій спадок молодим.
Як один Макс працює, а інший співає.
Про кожного з них спогад маю.
Хтось книгу пише або картину малює.
Слів не вистачить і фарб.
Хтось хроніку в книгах збережуть.
В серце, як скарби поскладають.
І в майбутньому передадуть в руки.
Таємницями поділюся в словах.
Напам'ять оставляю їм усім.
Щоб збереглися в вічності народі.
Денис Третяк 06.07.2026<br>Денис
