Отаман
вірою зігрітий,
йде знову у похід.
Несе він меч з хрестом,
йде туди, де не вірили.
Не вірили в їх бога чи богів.
Йде віру нести — правильну віру,
їх віру,
через дорогу, повну
і сили, й кінця.
Кінець життя без бога,
який їм не потрібен,
бо це не їх бог.
Лише не їх віра спасе
від тих, хто прийшов від богів,
від богів смерті, скоріше за все.
А за ним вже йдуть
пожежі і смерті, знову.
І помре він там
чи повернеться
ось питання,
де віра справді є.
Бо вона зробить
саме велике в його житті
закінчить його
рано чи пізно.
Отаман — ліричний образ. Усі збіги з реальними особами або подіями є випадковими.
Бажаю гарного дня.
А я піду пити чай.
І це мій перший публікований твір
Takovski
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
