Сучасні вірші про війну: авторська поезія незламності

ВОРОЖА АТАКА НА КИЇВ Атака знову, знову смерть і кров, І руйнування знову у столиці, Звучало знову безліч молитов, Всю ніч у небі цілі й блискавиці. Потвори били всім, що в них було́, Життя забрали у людей ординці, Всю ніч свистіло, рвалось і гуло, Нас нищили ці нелюди-чужинці. […]

ПРИЗЕМЛИ Приземли бляшанки, Боже, Знищи дрантя це воро́же, І від гни́лі чи́сти простір, Щоб невдалим був їх постріл. Приземли ворожі ці́лі, Та вже так, щоб не вціліли, Приземли їх в оркостані, Щоб цей зліт в них був останнім. Приземли їх на болоті З феєрверками в польоті, Факел довго […]

СЛОВЕСНА ЗБРОЯ Мої́ слова́ вбивають окупантів, Мої́ слова́ йдуть з ворогом на прю, Мої́ слова́ цінніші діамантів, Я, наче лезо, їх щораз гострю́. Боїться ворог сло́ва, наче зброї, Яка влуча смертельно прямо в ціль, І кожне слово, наче ті набої, Немов на рану висипана сіль. Чому́ ж вони […]

УКРАЇНА, НЕЗАЛЕЖНІСТЬ, ВОЛЯ (Відповідь на коментар Стефанії Терпеливець до вірша «НЕЗАЛЕЖНА, ВІЛЬНА І СОБОРНА») Україна, незалежність, воля, І соборність наша є у нас. Нам за що така гіркая доля? Нам за що цей чорний день і час? Україна – молода держава, Тридцять два в календарі лишень, Спопелять ніхто […]

НЕЗАЛЕЖНА, ВІЛЬНА І СОБОРНА Незалежна, вільна і соборна, Нездоланна, сильна і міцна, Хоч страждальна, але – непоборна, Бо ж її стирає сатана. Незалежність – у міцнім корінні, Вільний дух – у кожному із нас, Цей наш код у кожнім поколінні, Й ПЕРЕМОГУ наближає час. УКРАЇНА – світова перлина, […]

НА ПРЮ ЗА СУВЕРЕННІСТЬ (Відповідь на коментар Марії Стримбіцької на до вірша «НЕЗАЛЕЖНА, ВІЛЬНА І СОБОРНА») НЕЗАЛЕЖНІСТЬ знищити бажають Й спопелити ненечку усю, Ще й теракти вбивців дошкуляють, Біль у серці я за це несу. Їм СОБОРНІСТЬ теж не до вподоби, Наша воля і незламний дух, Знищення ми […]

ВЕСНЯНІЙМО Весняніймо, дівчата, щоднини, У душі́ хай буяє весна, Будьмо квітом для неньки-Вкраїни, Хай закінчиться клята війна. Весняніймо, дівчата, щомиті, Нехай осінь прийде після ста, І любов’ю ми будьмо сповиті, Про прекрасне хай мовлять вуста. Весняніймо, дівчата усюди, Нам пасує усім весняніть, ПЕРЕМОГУ Вкраїна здобуде, Вона вирветься з […]

ВОГНИК ВІРИ НЕ ЗГАСА Що знову хоче та орда? Невже свої́х земель їй мало? Чому́ на нас її хода? За що нас горе це спіткало? За що це сунеться на нас? Ніхто ж у нас їх не чекає! Це – як трощи́ть іконостас… Які думки́ цей збрід плекає? […]

ЮРКОВІ ГОРОДЕЦЬКОМУ ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ Цей син України відважний і сильний, У нього тече українськая кров, Любов до Вкраїни – бальзам той живильний, Який його кличе на фронт знов і знов. За рідную землю роки вже на фронті, У цьому хлопчині живе патріот. Врагів щоб не бачить на всім горизонті, […]

ЗАХИСНИКИ В ЗЕМЛИЦІ (Відповідь на коментр Стефанії Терпеливець до вірша «СЕРЕД СТЕПУ ЗНОВ МОГИЛА») Серед степу знов могила, Тужно ворон кряче, Вража куля хлопця вбила, Мама гірко плаче. У могилі син Вкраїни, Що поліг у бо́ю, Залиша війна руїни… Взя́ли в ру́ки зброю. Ліг у землю, наче сокіл, […]

ПРИЙШОВ В РОЗБИТУ ХАТУ МИКОЛАЙ Прийшов в розбиту хату Миколай, Де згарища лишилися й руїни, Колись тут був садок, неначе рай, І линула із хати солов’їна. Він знав, що вже нікого там нема, Хоч за́вжди бу́ло гамірно у хаті, Тепер – руїни, згарища й пітьма́… Усіх тут вбили […]

РАНОК ПІСЛЯ НОЧІ Була́ тривога, сльо́зи, біль, Не знала я чи зможу встати, В думках, неначе заметіль, Не стала Бога проклинати. І тиша в серці, наче ніч, Вкраїна-ненька вся у ранах, Торкавсь, напевно, Ангел пліч, Аби не втілив ворог плани. Війна гірка, як хліб без рук, Щоразу сльо́зи […]