Вірші про війну: поезія мужності, болю та незламної віри

Мій воїне! У силу твою вірю! Я знаю, важко. Знаю, що болить. Знайти і знищити - бажання це без міри, Бо злість до ворога в тобі реве й кипить. І кожен раз виконуєш завдання, Ціна якому - це твоє життя. І кожен день - одні і ті ж […]

Горить над полем чорне сонце, І вітер стогне, мов душа стара. Упало світло в попіл і в безсоння, Плаче мати, і мовчить дітвора. Гуде земля — в ній біль і вибух грому, Кістки героїв сплять під ковдрою трави. А в небі, вищім за усі кордони, Чорне сонце сія […]

Зірка в падінні знову летить, Короткий спалах, яскрава мить, Вогник небесний яскравий, Його тимчасовий слід Підкреслює смугою небо, Показуючи зірки політ. Зірка згорає у небі, це – зорепад, Не падає вона додолу На наш пахучий рідний сад. А, споглядаючи, ти маєш Дивне відчуття, Маєш надію причетності До вічного, […]

Притрушу свої спогади пилом, Запишу у нотатник згадки. Це і буде моя рефлексія - заримовані загадки. Вір-шо-те-ра-пі-я. Хтось колись прочитає нишком, І, можливо, розплачеться стиха, Чи усміхнеться, гортаючи свайпом У смартфоні нотатки чорно-білі. Ри-мо-мрі-я. А коли прийде час, розфарбую У кольори жовто-сині, Складу пазл із забутих малюнків, В […]

Герой не зникає в пітьмі забуття, Його пам’ять, мов сонце, мов вічне життя. Він іде крізь століття в віршах і піснях, І живе у свободі, у мріях щодня. Герой не вмирає, герой серед нас, Він промінь світла, крізь темряви час. Він вільний, як небо, як хвиля в ріці, […]

Я ДЯКУЮ ВСЕВИШНЬОМУ ЗА НІЧ Я дякую Всевишньому за ніч, За ніч, яка минула без тривоги, Що Ангел все торкався мо́їх пліч І ворог не чіпав мої́ пороги. Я дякую Всевишньому за ніч, За ніч, яка минула без атаки, Не кожен розуміє про що річ І як ті […]

З вирію душі, де смуток живе, Вона, як жайворонок, весну принесе. Не піснею – словом, що в небі лунає, Поле забутих надій оживляє. На землю думок, де зів’яла весна, Вона опускається, світлом ясна. Серед бур’янів, де страх залягає, Зернятко віри у серці шукає. Там, де гніздо зруйноване було, […]

ОДЕСА Й ДІЯННЯ САТАНИ Одеса-перлина в біді, Бо ворог по ній гарата́є, Горить і на суші й воді, Горить чорноморська, палає. Все знищує вбивця, усе, Щоразу атаки, прильоти, Землею і морем трясе, Діяння такі у сволоти. Палають будинки й порти, І люди все гинуть і гинуть, Воюють убивці-чорти, […]

Не шукай короткий шлях брудний Не виправдає він твоїх надій В багнюку впасти може кожний, І кожний може забруднитися. Не кожний може з багна Самостійно піднятися І чисто бездоганно відмитися. Тому минай ти шлях брудний, Не витрачай запал на ньому свій І не лови його коротку мить. Не […]

СУСІД СПОСТЕРІГАЄ Ось потвори з оркостану Знову гаратають, Хочем жити чи вмирати – Вони не питають. Їм аби лишень стріляти, Нищить Україну, Та й бляшанки випускати – Не давать спочину. А бляшанок в оркостані, Як піску у морі, Ми усі в тривожнім стані, Бо думки́ в них хворі. […]

НІЧНА АТАКА НА СТОЛИЦЮ Глибока ніч, та ворог наш не спить, Ракети на столицю випускає, То ж не дає спокійно нечисть жить І ні на мить про нас не забуває. Летять бляшанки вражі з болотів, Летять потвори й курсу не міняють. Аби Госпо́дь від нас їх всіх відвів, […]

Між вибухами — твоє ім’я, Як тиха пісня серед бурі. Воно мене тримає днями, Коли все палить вітром хмурим. В повітрі свист, земля гуде, Та шепіт твій в душі не гасне. Неначе світло проросте У темряві — надія ясна. Коли навколо все кричить, Коли життя тримаєш в жмені […]