Сучасні вірші про війну: авторська поезія незламності

УСТАМИ ПОЛЕГЛИХ Ми не хотіли в землю полягати, Ми жить хотіли на святій землі́, Ми рвались Україну захищати, Летіли, наче птиці, на крилі. Кропилась кров’ю нашою землиця, Купалися в калюжах кро́ві ми, Вона була́ і їжа, і водиця… Бо неньку захищали ми грудьми́. Понад усе була́ в нас […]

ЗА ГІДНІСТЬ І СВОБОДУ В нас ГІДНІСТЬ і СВОБОДА, І дуже їх цінуєм, Тепер до ПЕРЕМОГИ Ми кров’ю шлях гаптуєм. Ми ГІДНІСТЬ і СВОБОДУ Роки́ вже бережемо Й ординців з України На болота́ женемо. За ГІДНІСТЬ і СВОБОДУ Вбивають українців, Бо неньку люблять зроду Й нена́видять ординців. За […]

ВИСОКА ЦІНА Не дайте Україну розтоптати, Не дайте рідну неньку погуби́ть, Прийшлось за неї го́лови складати, Прийшлось за неї кров на землю лить. Не всі додому ми живі вертаєм, Нас багатьох додому вже везу́ть, Між смертю і життям не вибираєм… На землю тут тіла наші падуть. Орли-соко́ли…в землю […]

ПІД ПОКРОВОМ ПРЕЧИСТОЇ Нас під Покров Пречистая візьми, Ми – діти всі, а ти є – наша Мати, Як немовлят, усіх нас обійми́, Благаєм нас завжди́ оберігати. Надія в нас на тебе, Пресвята, На те, що омофором нас накриєш, Несемо ми тяжкого всі хреста, І від біди, Пречиста, […]

ПІД ПОКРОВОМ ПРЕЧИСТОЇ Нас під Покров Пречистая візьми, Ми – діти всі, а ти є – наша Мати, Як немовлят, усіх нас обійми́, Благаєм нас завжди́ оберігати. Надія в нас на тебе, Пресвята, На те, що омофором нас накриєш, Несемо ми тяжкого всі хреста, І від біди, Пречиста, […]

СВІЧА ВЖЕ БІЛЬШЕ НЕ ГОРИТЬ (Світлій пам’яті героя Ярослава Плахотнюка) Свіча вже більше не горить, Її потвори загасили, Йому було б ще жить і жить, Але страшні ординці вбили. Його чекала ще весна І миле слово мами вранці… Та смерть прислала сатана У чорній масці на світанці. Все […]

ЗУСТРІЧ Ось вже тато з війни повернувся, Він на крилах додому летів, І він донечки знову торкнувся, По голівці рукою провів. Обидвоє сміються крізь сльо́зи, А з долонь йде тепло, як весна, Та він бачить війни страшні гро́зи І все те, що зробила війна. Щиро доню в саду […]

ЗУСТРІЧ Ось вже тато з війни повернувся, Він на крилах додому летів, І він донечки знову торкнувся, По голівці рукою провів. Обидвоє сміються крізь сльо́зи, А з долонь йде тепло, як весна, Та він бачить війни страшні гро́зи І все те, що зробила війна. Щиро доню в саду […]

Криє ворог вогнем смертоносним країну. Там, де місто було, залишились руїни. Ще не вмерла країна, в конвульсіях б`ється. Із останніх сил бореться та не здається. Кілька років війна пожирає, смакує, Трощить, чавкає, давиться, горя не чує. З насолодою їсть. Міста села з`їдає. Життя й долі людські зі смаком […]

ГОЛОС СЕРЦЯ На рідну землю нелюди ступили, Зламати волю в серці захотіли, Та не здолати правди, що в молитві, Вона росте, як колос у блакиті. Горить свіча у кожному віконці, І кожна мати, як частина сонця, І кожен крок, як клятва та незламна, Ми – УКРАЇНА, ненька нездоланна. […]

ХЕРСОН ЖИВЕ І ЗНОВУ МРІЄ (Присвячую 3-ій річниці визволення Херсона від окупантів ) Ридав Херсон, ридав він, як ніко́ли, Позбувся він у цей день сатани, Пролито сліз було́, напевно, море, Сліди лиши́лись клятої війни. Херсон звільнили, дякувати Богу, Три роки, як звільнили від орди, Вихо́дили херсонці на дорогу, […]

ХЕРСОН ЖИВЕ І ЗНОВУ МРІЄ (Присвячую 3-ій річниці визволення Херсона від окупантів ) Ридав Херсон, ридав він, як ніко́ли, Позбувся він у цей день сатани, Пролито сліз було́, напевно, море, Сліди лиши́лись клятої війни. Херсон звільнили, дякувати Богу, Три роки, як звільнили від орди, Вихо́дили херсонці на дорогу, […]