Українське сонце зійшло над полями, Освітило землю, скроплену сльозами. Кров і сталь — в окопах дим, Але світло ллється крізь морок густим. Воно — не зрадило, не згасло в журбі, Світить героям у кожній добі. Там, де піднявся солдат із землі, Сонце торкнулося ран на чолі. У чорній […]
Під гул гармат і вибух мін, Йдуть хлопці в бій — за край, за мир. В руках працює джавелін, А в серці — крик: «Вернись живим!» В долонях трепет — хрестик, лист, З дитячим словом: "Люблю, тата!" І кожен крок — мов шаблі свист, Щоб закінчилась війна клята […]
Серпень мовчить у вечірній імлі, Сонце проміння шле свої чарівні. Поле дозріле вже більше не кличе, Стиглість, повітря, сила тиха, магічна. Вітер приглушено шепче із гаєм, Наче щось важливе знає, Та мовчить – як серпень сам, Золото сипле в кожен храм. Журавлі ще не знялись у путь, Та […]
Розірвані хмари — мов крики землі, Горять горизонти у чорній імлі. Залізом і болем пронизано час, Сльоза у матусі — мов рана для нас. Спинилось дитинство в розбитій хаті, Солдати у сні не встигли встати. І тиша кричить так, що серце щемить, А пам’ять усе ніби рана, болить. […]
У землю вгризся мокрий бліндаж, Заснув під стріхою мертвий пейзаж. Над головою — зорі, як біль, В тиші в окопі — вижити ціль. Немає свисту, немає атак, Лише димить цигарка в руках. І кожен звук — як з іншого світу, Тут вже минає не одне літо. Солдат мовчить. […]
Бажаю здоров’я, солдате мій брате, Щоб міг ти додому живим повертатись. Хай рани — тіла, і рани душі — Зціляться в тобі, в обіймах, в тиші. Бажаю здоров’я усім, хто в окопах, Хто землю тримає у пальцях жорстоких, Хто ніч без промінчика світла тримає І серцем від кулі […]
Світ тепла в пошматованих дірах, Крапля крові остання холоне. Огортає нікчемність занозна, Наче з вен поживились вампіри. По ночах йдуть шахедні турніри, Залишають руїни жалобні. Все довкола фарбується чорним, Накриває поволі зневіра. В домовинах найкращі сапфіри, Ще пожити не встигли в погоні. Вже закінчились сльози солоні, Кожен нерв, […]
За шрамом шрам, шматоване поволі Твоє блакитно-жовте серце, ненько! Хіба тобі колись бувало легко? І знову ворог кличе тут до бою... Немає сил, уже бракує крові... За кроком крок, ногам твоїм тяженько. За шрамом шрам, шматоване поволі Твоє блакитно-жовте серце, ненько. Про тебе вірші ще писав Шевченко, Розбіглись […]
Справою не підтверджені слова, Які зірвалися з вуст і полетіли, Вони як дим розвіялися у повітрі, Пустими залишилися без діл. Не вірю я таким пустим словам, Бо в них одна лише печаль, Слід залишають звісно у моїй душі, Але той слід лишає тільки жаль. Але ж і серце […]
Він син землі де колоситься жито, Де синє небо й журавлиний клич. Його душа ,це правда і свобода, Його любов до краю міцний щит. Стоїть він міцно наче дуб могутній, Не схилить голови ні перед ким. Бо знає воля - спадок його предків, І честь для нього,оберіг […]
Тривога! Відбій. Тривога! І так до самого ранку. Неначе в кишені бога, В сховище. До світанку Далеко. Ховайся. Читай Інструкцію власних дій. Вибух. Не в нас. Не зважай. Відбій. Тривога! Відбій. Ще вибух. Близько. Уперті. Коли вже та перемога? Опади в вигляді смерті. Тривога. Тривога! Тривога!!! Різкі, наче […]
Люди як книги, їх потрібно читати З кожної є що для себе пізнати, І на замітку для себе щось взяти. Мало таких є, що до рук брати тяжко І не примусиш себе їх читати, Кожна людина – то книга жива, Що надає тобі нові пізнання. Та, що дала […]
Війна безжально увірвалася в наше життя, розділивши його на «до» та «після». У такі темні часи мистецтво не може мовчати. Поезія стала нашою зброєю, нашою молитвою та нашим живим літописом. Сучасні вірші про війну в Україні — це крик душі цілого народу, оголений нерв, у якому сплелися неймовірний біль втрат, люта ненависть до ворога та безмежна, всеосяжна любов до рідної землі.
Ці рядки пишуться в окопах і бліндажах, в укриттях під звуки сирен, у тилових містах та за кордоном. Авторами стають як відомі поети, так і ті, хто вперше взяв до рук ручку, щоб вилити свій біль на папір. У цьому розділі ми збираємо найпронизливішу воєнну лірику, яка не залишить байдужим жодне серце.
Воєнна поезія відображає всю палітру емоцій нашого сьогодення. У нашій добірці ви знайдете твори, що торкаються найважливіших тем:
Вірші про війну виконують надзвичайно важливу функцію: вони зцілюють. Коли ми знаходимо рядки, які точно описують наш внутрішній стан, ми відчуваємо, що не самотні у своєму горі та страхах. Це своєрідна терапія словом, яка допомагає вивільнити сльози, зняти напругу та знайти сили рухатися далі.
Крім того, ця поезія є нашим історичним документом. Читайте ці вірші, зберігайте їх, підписуйте ними фотографії та відео, надсилайте знайомим і обов'язково читайте дітям. Слава Україні та безмежна подяка кожному, хто боронить нашу державу!