Ти як бальзам на душу — з тобою я ціла.
Ти ж хлопець, якого я так хотіла.
Ти це неповторний смарагд,
Тому що я, як твій діамант.
У нашому світі безліч кохання,
Та й з тобою в мене так багато щастя.
Чому, ой чому, люди не бачать,
Як багато на людському, свій найдорожчий час тратять.
Але, знаєш, це мене не тривожить,
Тому що я знаю, на що я свій час витрачаю.
Повір, людино, ти тільки повір у себе,
Але ж прошу, ти ніколи не забувай про мене.
Не будь, як той впертий олень,
Який так багато день у день
Лиш сидить та не знає,
На що він свій час витрачає.
Поглянь, ти лише поглянь на цей світ —
Це ж усе так неймовірно,
Як найпрекрасніший лісоцвіт.
Ти дивись, не проспи,
Бо нам так багато чого
Ще варто встигнути.
Я не рада, ой як же я не рада,
Що такого різного у світі
Може зробити ця теперішня влада.
То прошу тебе ніколи не забути,
Як у цьому світі
Все ж людиною бути.
<br>Евеліна Монюк
