А знаєш, це реально боляче –
Падати з небес на землю…
Дух перехоплює від подиву і болю,
А у душі роз'ятрена рана так пече,
Що сили стриматись немає…
Хто відпускав хоч раз
Мене зрозуміє у цей час.
І біль палкий той добре знає…
Скрутитись хочеться й стогнати стиха
І плакати, а може щей повить,
Або як варіант когось побить.
Таке воно кохання… Дивне лихо,
Коли кохану людину треба відпустить…
14.08.19
Брезіцька Ольга
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
