Душа

Куди хотіла та душа…
яка над хмарами летіла?
Вона хотіла в забуття…
чи в небеса вона хотіла?
До тих обіймів рук…
чи в поцілунки ніжних губ?
Хотіла б повернутися, звичайно…
Вона б хотіла, як колись, торкнутись знову…
пережити оту мить…
коли твій погляд опалив до болю…
до мурахів… до тремтіння…
Вона б хотіла пережити…
Очі в очі…
рука в руку…
і поміж всіх шукать благословіння…
Але немає більше…
куди йти…
чого чекати…
повернутись…
Може, просто відпустить…
забути всі свої бажання
про тих, котрі чекають кожну мить…
Душа хотіла забуття…
спокою… тихого признання…
Вона хотіла в небеса…
і там дивитись до світання…
як ти живеш…
як тихо йдеш…
і віриш в те…
що знову буде завтра…
Tetiana O.