"Життя у війні"

Подивлюся на небо чисте .
І наче добре,все навкруг.
Все оживає так барвисто.
Спів чути тихо з лісосмуг.
Пташки щебечуть,так завзято.
Неначе, й немає війни .
Вже хтось готується до свята.
А хтось чекає зі слізьми…
Від болю серце розриває.
Душа, неначе, тихо спить.
Хтось на землі,за нас вмирає.
Хтось просто дивиться й мовчить…
Так не повинно в світі бути.
Щоб кров'ю вкрита вся земля.
Це неможливо все забути.
Нема страшніше москаля.<br>Марія Гринчик