Ми ховали погляди в темряві днів,
Де кожен подих – це виклик світів.
Ти чекав під вікном, коли всі заснуть,
Щоб шепнути: " я тут, не зрадь"
Нехай нас судять – хай!
Бо ми живі, бо любов – це рай.
І навіть якщо не бути нам разом,
Я люблю, і любитимем разом.
silence_speaks_ua
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
