ЙМЕННЯ ПОЛОТЕН
Гримлять гармати, та митець не спить,
На фронті він мистецькому воює,
Його душа за ненечку болить,
Та сво́їм серцем ПЕРЕМОГУ чує.
Палітра, пензель, Фастів і війна,
Болюча рана і рубці довічні,
Які зробив ординський сатана,
І наслідки ми маємо трагічні.
Любов до України у душі,
Вона в поло́тна з трепетом вселилась.
Вдивляємось в шедеври ці усі –
На них Вкраїна, яка кров’ю вмилась.
Поло́тна стогнуть, плачуть і кричать,
Ридають і молитви молять з нами,
То ж ми не маєм права забувать,
Що платимо ми доньками й синами.
Той цвіт, який у землю в нас ляга,
Жага життя і біль за Україну,
Яка митцеві й нам всім дорога
В шедеврах, звідки чуєм солов’їну.
Полотна промовляють, мов живі,
На кожнім з них – болюче сьогодення,
Вона на стінах, наче вартові,
І БІЛЬ ЗА УКРАЇНУ – їхнє ймення.
15.09.2023 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023
