Вірші про кохання

Коли ти був, цвіли ромашки і тюльпани. Коли ти був, співали солов'ї. А зараз - квітнуть хризантеми, А зараз - плачуть мріями дощі. Коли ти був, бандана яскравіла на чолі, Коли ти був, чекали звуки і пісні. А зараз - тиша вкрадлива сичить, А зараз - день перекриває […]

Приснись мені, як тиха ніч, Як літній дощ на листя впав, Як зоряний небесний клич, Що серце раптом закохав. Прийди, мов вітер із лісів, Мов шепіт трав, мов світла ніжність, Щоб серед тіней і часів Знайти ту саму теплу втішність. Приснись, як місяць у вікні, Що світлом тче […]

Ну золото, а не дівка Трудиться, мов бджілка. Зранку вся уже у справах День її в яскравих барвах. Прикидається у п'ять, Коли всі ще міцно сплять. Швидко одяга хустину, Чує спів уже пташини. Швидко йде вона у хлів, Погодує всіх корів, Виведе пастись й подоїть, Жоден парубок не […]

Твої очі для мене - Всесвіт. Глибина в них така безмірна! Задивляюсь - і я вже деспот своїх мрій, і бажань,... і тіла. Я катую себе думками, що без тебе не можу жити. Я вбиваю себе словами, хочу жадібно тебе пити. Твої очі - то рай для мене, […]

Соняхами жовтими Літечко квітує, На душі так сонячно, Бо тебе люблю я. Добрим теплим поглядом Ти за мною стежиш. Почуваюсь молодо, Ти ж, неначе лебідь Обнімаєш міцно так, Кутаєш у ніжність. А зима наші серця Нехай не засніжить. Холод не торкнеться їх, Байдужість і старість, Хай не в"януть […]

Навесні, із пробудженням ранкової зорі... Навесні я співатиму тобі мої пісні. Навесні - ці пісні бентежно-лагідно-сумні. Навесні я чекатиму тебе в своєму сні. Навесні... навесні... навесні... 2023 р. ©Ірина Вірна

Я несу тобі квіти - Світанковий жмуток. Весняні мрійноцвіти - мій тобі подарунок. Я несу тобі сяйво, У долонях тримаю. І не буде вже зайвою моя пристрасть-кохання. Я несу тобі слово - це таємне зізнання. Хай воно і не нове, але все ж не останнє. 11.04.23 ©Ірина Вірна

Незчулася - а граю в лицемірство. Не зналася, але тепер свати. Не вірила, але повсюди звірство. Не плакала, та це не назавжди. Не думала, але це все реально. Не зичила, але ,на жаль , збулось. Не мучилась, бо ж це все віртуально. Не скучила. Уже так повелось.

Чому ти зраджена? Життя... Чому ображена? Прощай. Чому так боляче? Мине. Ну а за що це все? Хитне. Хитне не раз, а ти поплач. Потім забудь. Тоді пробач і йди вперед: до своїх мрій, до всіх бажань. Ти тільки дій! Це не твоя вина. Нема пояснень вчинкам. Там […]

І коли ти прийдеш до мене, Не побачу твоєї тіні Не тому, що пульсують вени, Не тому, що це по обіді, Не тому, що обрАзи грають То сумне, то веселе мецо, Не тому, що уже не мають Більше наші зустрічі сенсу; Не тому, що осіння злива Топить розум […]

Вона все писатиме знов свої вірші, А він все питатиме шлях у житті. Вона так чекатиме справжньої тиші, Він спрагло шукатиме вічної мли. Вона все насправді давно зрозуміла, А він знов блукає між ,,так" і між ,,ні" . Вона ж бо сміється, хоч геть не до сміху, А […]

Молоде кохання, як вино, Згідно з технологією зіграло все одно. З нотами ванілі й обіцянок — Манило мріями і блиском цяцянок. Ще вчора — “сонце” й “все життя”, Сьогодні — вже чужі, оце так відкриття. Всі тости — за “навік” і “вічно”, Не звертай уваги — суто символічно. […]