Сучасна лірика: чуттєва авторська поезія для душі

Я відчуваю погляд на собі, Коли навколо галасливі люди, У сірій та зажуреній юрбі Твоє тепло мене знаходить всюди. Ти завжди поруч, наче оберіг, Твоя присутність — це моя основа. Серед заплутаних земних доріг Мене рятує погляд твій, не слово. Він ніжно гріє крізь холодні дні, Та проганяє […]

Ми розминулись в часі і в дорозі, Десь на пероні спалених надій. Я знову на знайомому порозі, Але цей дім уже давно не мій. Квитків нема, вокзали опустіли, І поїзд наш пішов у небуття. Шалено разом бути захотіли, Та запізнилися з тобою на життя. Тікали дні, мінялися адреси, […]

Ти звав мене вночі — я чула крізь сон міцний і самоту. Душа не спала, відгукнулась — знялась у темну висоту. Я звала теж, крізь відстань ночі у тихім мареві імли. Твоя душа відкрила очі й здійняла крила серед тьми. Здригнувся простір — сон розтанув, мов попіл в […]

Там, де розсипаються зорі, Де блукає космічний пил, Там любов розцвітає в просторі, Там тебе, я, кохана, зустрів. З Касіопеєю ти розмовляла, Та співала любовні пісні, І на мене крадькома поглядала, Як на Пегасі я мимо летів. Я хотів тобі приглянутись, Показати свою любов, Диким Левом хотів обернутись, […]

Сонце встало, прокинувся й вітер, Потихеньку спиває росу, Особливих якби́ іще літер --- Описати усю ту красу. Щебет там, щебет тут, звідусюди Летять в душу птахів голоси, Зупиніться, прислухайтесь люди, Не минайте такої краси! Листя просить: -- Рукою торкнися! Трава вгору шепоче: -- Погладь! В енний раз в […]

Серед тисяч облич і заплутаних слів, Ти з’явилась з далеких безмовних світів, Де згасають вогні і стихають жалі, Ніби іскра влетіла в долоні мої. Запалила нещадний вогонь — обпекла, Посміхнулась мені — і одразу втекла. Час пройшов, а та іскра у серці горить. Моя тінь за тобою безмовно […]

Я чекала грозу Із блискавки, грому, Маю море дощу, Більш нічо́го тако́го. Раз озвалась гроза, Аж стіна задрижала, Всього́ раз і пішла, Її блиск не піймала. Десь за містом уже, Дощ покрапує зрідка, А синоптик на те: „Ждіть грозу з понеділка". Буду ждати, хай йде, І тако́ж серед […]

Я чекала грозу Із блискавки, грому, Маю море дощу, Більш нічо́го тако́го. Раз озвалась гроза, Аж стіна задрижала, Всього́ раз і пішла, Її блиск не піймала. Десь за містом уже, Дощ покрапує зрідка, А синоптик на те: „Ждіть грозу з понеділка". Буду ждати, хай йде І тако́ж серед […]

Схід бризнув променями стрімко Й туман між травами заліг, І стало видно дуже чітко Цвіт біля вікон, що як сніг. Садок пишається красою, Хвилина вільна --- й погляд там, Цвіт поряд з сірою стіною Надав незвичності гілкам. Вікно неначе із картини, Що вся у білому, жива, Злегка доповнюють […]

Усе як завжди: вечір, теплий чай, Моя рука в твоїй руці лежить. А за вікном зоріє неба край, І нам з тобою дорога ця мить. Усе як завжди: світло від свічі, Слова щемливі, погляд очі в очі. Ми знову разом губимо ключі Від таємниць незвіданої ночі. Усе як […]

Упала ніч, зійшов зажурний місяць, З полону хмар кудлатих тихо виринав, Розсипав срібло по небесній висі, І ліно з хмарами у піжмурки заграв. А небо зорі у партер запросило, Щоб посміялись з ігрищ тих нічних, Місяць у хмари горнувся несміливо, Торкався струн тиші... і раптом зник. І хмари, […]

Для тебе легка ноша — і це добре, Бо я гадала: я важкий тягар. Що мій характер — як холодна криця Або старий, задимлений вівтар. В твоїх руках я — не важке каміння, Не оберемок хмизу чи граніт. Я сонячне м’яке переплетіння, Що в тихий ранок у вікні […]