Мовчить моє серце, бо втомлене дуже
Війною і болем мій шлях переорано.
Рядок не шліфується, втомлена Муза
Бо кулі літають, мов чорнії ворони .
Ця кров на долонях – святеє причащення.
Очисть наші душі, звільни від приречення.
Я – свічка, що в бурю не сміє загаснути
Кресаю словами, мов кременем, – в речення.<br>Олена Гривцова
