Незламна наша Україна,
Неначе дівчина струнка.
Калину в косу заплела,
З народом, мовою єдина.
І знов до Господа благання,
Шепочуть стомлені вуста.
Слова, що згадують Христа,
Молитвою з самого рання.
Біля намолених ікон,
Відчую теплоту небес.
Ісус за нас помер, воскрес,
Посів на свій небесний трон.
Прийде благословенний день
На чорноземах перед Богом.
Сім`я збереться у дорогу,
Співати радісних пісень.
Шануй батьківський заповіт –
Люби свій край, людей, родину
І неньку – матінку єдину,
Щоб аж пишався цілий світ.
<br>Леонід Лахтюк
Неймовірно глибокий і проникливий вірш. Катрен “Шануй батьківський заповіт – Люби свій край, людей, родину І неньку – матінку єдину, Щоб аж пишався цілий світ.” просто вразив, дуже влучно сказано! У кожному слові відчувається незламний дух та щирий біль за Україну. Дякую за ці рядки!