– Немає більше болю –
Хай, світанок знов зійде,
відступить дикий біль,
прокинусь знову я,
закований в кайдан,
увагу не зверну,
бо вже прийняв пітьму,
кордон вже перейшов.
тепер, тікаю без жалю,
бо щастя то пітьма,
повниться без кінця,
й нема йому країв,
то восьмий смертний гріх!
Дурні, що вічну порожнечу,
у боги возвели,
про це ви думали чи ні?
щастя – капкан для душ,
бо порожнить усе.
Отримуючи ціль,
Ви досягніть її,
життя не тільки біль,
а щастя тихий спочин,
що тільки біль приносить.<br>Сильвестр Кривенко
