Не залишай життя на “колись потім”

Пам'ятаю літо — день тривав, мов вічність,
До вечора ще тисяча пригод.
А зараз тижні тануть непомітно,
І календар зриває дати знов.
Ми все біжимо, Наче спізнюємось кудись.
І раптом розумієм: Час нікого не чекає.
Пригод Вчора було так багато,
Та вже не повернуть.
Тому сьогодні хочу По-справжньому відчути путь.
Не залишай життя на "колись потім",
Бо завтра швидше, ніж здається нам.
Поки горять в очах твої вогні,
Не відкладай своїх бажань на роки
Танцюй, Наче в останє.
Живи, Бо хвилини тихо відпливуть.
Не залишай життя на "колись потім",
Бо саме зараз твій час
Ми відкладаєм мрії на понеділок,
На кращий час, на правильний сезон.
Та час летить швидше за наші плани,
І не питає, чи готові ми до змін.
І я не хочу прокинутись одного дня
З питанням: "А де ж було моє життя?"
Колись ми мріяли скоріше вирости.
Тепер би хоч на мить уповільнити час.
Та поки серце б'ється в цьому ритмі,
Я обираю жити тут і зараз.
Не залишай життя на "колись потім",
Бо завтра швидше, ніж здається нам.
Поки горять в очах твої вогні,
Не віддавай своїх бажань на роки
Танцюй, Наче часу більше не дадуть.
Живи, Бо хвилини тихо відпливуть.
Не залишай життя на "колись потім",
Бо найцінніше — це сьогоднішня мить.