ДОДАТИ ВІРШ
АБО
Опублікувати книгу

  Про життя    Не розмовляй…

Не розмовляй…

Не розмовляй, і не пиши,
І в сни не йди мені ночами.
Лиш дивну схожість залиши
Від шелесту дерев з дощами.

Не дорікай, згаяний час
Пролився квітами духмяно.
І в темінь згадками про нас
Мелодія лягла слухняно.

Не осуди, любов була,
Просилось серденько на чати.
Веселка воду там пила,
Хотілось мріяти й кохати.

🎧 Слухати аудіоверсію вірша (AI)
(Рекомендуємо тестувати різні варіанти для кращого ефекту)
Поділитись

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]
[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]