Де та межа між вірою і розпачем,
Яку душі не можна перетнути?
Убережи, прошу Тебе я, Господи,
Від ворога і внутрішньої смути.
Спини невірну руку можновладную,
Яка збирається негідно учинити.
Хисти наш край, нагороди відрадою,
Не дай колиску Волі погубити!..
Провулки Тихий, Вільний і Малиновий…
Тут пам'ятають Троїцьких героїв!!!
Грушка, Весела, Мирна, Абрикосова…
Щодня стоять зі страхом у двобої.
Чекають захисту Софіївська, Поштова,
Музейна, Кримська, Бризова, Тениста…
Сірко і Коцюбайло в лавах знову!
І дух Виговського повстав за місто!
Таврійський, Трубний, Звивистий і Пляжний,
Очаківський, Короткий, Кобзарів…
Покинути??? Хтось легко так розважив,
Бо не йому із серцем рветься Дім.
Паромна, Мелітопольська, Донцова,
Новицького, Підкови і Франка…
Пречиста Діво, захисти Покровом
Тут кожного, хто Дім чимдуж тримав!..
Най сила Роду буде нам підмогою!
Не втратимо ми гідности і віри,
Щомиті дякуючи Воїнам і Богові
За кожний крок до праведного миру.
16.05.2026<br>Ольга Мітченко
