Як любити так в останнє
Бо повстання як ковток
Голосу твого в останнє
Наче проповідь думок
Монолог у голові
Не каже слова ані зовсім
Та між тиші і думок
Звучить та сама фраза (затихает голос)
*Як любити, так в останнє*
То в останнії хвилини
Пишеш вирок: бути тиші
Бути сердцю у рядку
Я тримався всі хвилини
Де без тебе все німіло
Та з сумлінням бився час
І знов та сама фраза
Як любов так в останнє
Бо повстання це останнє
Що рядками проносило
Вирок може і згадає<br>Лященко Владислав
