Лежить, в'яне трава у покосі,
І бур'ян поміж нею прив'яв,
Завжди пахнули, пахнуть і досі,
Аромат той немов не зникав.
Пахне берегом, м'ятою, зіллям,
Запах моху, болота догнав,
Пахне гілля зелене, коріння,
І той хміль, що усе посплітав.
28.04.2026.
Ганна Зубко
