Кохання вічне хотілося мені
Таке палке, щоб я тонув у тобі
Таке, щоб кожен день закохувався знов
Тільки з тобою була насолода і любов
Обійняв, розтаяв, знову закохався
У серці весна прийшла
Співають солов'ї
Квіти тобою пахнуть.
Мій розум потрапив у полон…
Мріяв я про тебе, в Бога все питав:
Де моя єдина, де мій причал?
Де ж та рідна душа, що я так чекав?
Де ж моя кохана, де мій ідеал?
Якось футболки я купляв
Тобі у вайбер написав
Так сподобався твій стиль письма
Що розмовляли ми без кінця
Я тоді ще не розумів
Що я саме тебе шукав
Що я саме тебе у Бога просив.
Нарешті, дякую тобі Аллах
Ми зустрілися, я обійняв тебе
Я знайшов ! – хотілося кричати
Твій ніжний погляд, руки, стан
Та сонячна донька твоя
Врятували мене, дали друге життя.
Ввечері я збагнув-
Кохаю без тями!
Хочу лише тебе!
Я готов на все заради тебе:
Дістати зірку з неба,
Банкою збити шахеда.
Я кохаю тебе без тями
Я кохаю тебе завжди
Вийдеш за мене?
Хвилини розтяглися в довгі години,
Я раптом забув, як треба дихати
Світ завмер, стрілки не йшли
Мить зупинилась в очікуванні відповіді…
«Я згодна. Твоя я відсьогодні й назавжди,
Пліч-о-пліч з тобою крізь роки піду.
Ніколи не зраджу, ні в чим не підведу,
Любов’ю своєю відведу я біду».
І навіть коли нас забере Аллах
Ми разом будемо в Райських садах
Ця мить була найкращою
Цей день став першим днем
В історії нашій
Я люблю тебе
І буду любити !
А далі буде, що написати
Бо це лише початок наш
Це один день я згадав, коли приїхав,
І кохану до себе забрав!
А зараз — ми поруч, рука у руці,
І щастя сяє на твоїм лиці.<br>Іван Геннадійович Юрченко
