В Києва знову був кашель, черговий напад застуди.
“Чи міцні? Чи цілі?”: Оглядаю уважно високі споруди.
Я тролейбус обходжу позаду – у нього роги.
Цими днями ми жертви зайвої перестороги.
Спати будем вже потім, можливо завтра,
Бо сьогодні всі ми чергуємо, всі на варті.
Зранку місто димить, чорнить, і цмулить каву,
Це недосип, минуче, і він зазвичай не палить…<br>Микола Мостовенко
