З-за сірих хмар, мов диво золоте,
Сіяє сонце, небо розцвітає.
Блакить ясна над містом знов росте,
І кожен дах яскраво виграває.
Хоч мінус десять, і мороз січе,
І Лютий входить впевнено в права,
Та день – до світла радісно іде,
Бо скоро вже прийде весна.
В парку на гірці – гамір, діти гомонять,
Санчата вниз летять, немов птахи!
Бабусі поруч з усмішкою стоять,
Забувши про нічні тривоги і жахи.
Іскриться сніг, і сонце золоте
Малює візерунки на стіні.
А вдома біла орхідея зацвіта —
Букет надії на моїм вікні!
На склі хрести відклеїлись самі,
Що захищали від уламків скла
Це диво, символ змін у цій зимі,
Щоб вже закінчилась вйна!
<br>Олександр Маслюк
