Паперові пливуть кораблі
По асфальту гарячих ночей.
Ми шукаємо іскри в золі
Незнайомих, холодних очей.
Електричні дроти, як струна,
Ловлять сни перелітних птахів.
В склянці кави застрягла весна,
А у шафі — плаття із гріхів.
Ліхтарі лиш ковтають там дим,
Розфарбовують небо у ртуть.
І стають думи чимось святим,
Як дощі у душі проминуть.
А закутаний в ковдру туман,
Що танцює брейк-данс на даху,
Знов навіє солодкий обман
І залишить для нас на шляху.
16 липня 2026 р.
