Сонце нам сипле проміння в долоні,
Кутає плечі у шаль із небес.
Тануть тривоги у теплім полоні,
Світ за єдину хвилину воскрес.
Вітер лоскоче розквітлі каштани,
Промінь по квітах і листю біжить.
День цей вмивається ранком духмяним,
Кличе в дорогу нас неба блакить.
Кожна краплина і кожна стеблина
П’ють це безмежне, живе джерело.
Посмішка лине, бо кожна хвилина
Створена з нами ділити тепло.
Сонце нам сипле проміння в долоні —
Ми бережемо його у серцях,
Щоб у негоду, крізь вітри солоні,
Промінь зігрів і осяяв наш шлях.
13 липня 2026 р.
