Така собі між інших хатка,
Такий собі побіля тин,
Дощем оббитий хлів у ла́тках,
Кропива ззаду і полин.
Кущі смородини шикарні,
Та вишні, сливи у рядок,
Родили яблука хоч гарні —
Та був такий собі садок.
Далі — горо́д у пів гектара,
Чого там тільки не росло!
Земля ніде не пустувала,
Були і овочі, й зерно.
Сім’я тіснилася у хаті,
Худоба, птиця — по хлівах,
Були ні бідні, ні багаті,
Не застрягали у боргах.
Минали дні, роки у праці,
У будні — школа, все пройшло,
Лишились спогади у серці
Й напівспустошене село.
03.02.2026.
Ганна Зубко
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
