Зима… Уже… Так біло всюди!
Сніг беззупину все іде,
По нім бреду, бреду в ніку́ди,
Вітрець непоспіхом веде.
Чийсь погляд наче зупиняє —
Куди, навіщо в таку рань?
Та ні, здалося, не питає,
Ніхто не ставить запитань.
Крадеться думка, заглядає,
Вже поряд друга, третя йде…
Слід завірюха засипає,
Стежка неви́дима веде.
03.02.2026.
Ганна Зубко
