Ти моє платонічне кохання
І тендітне і дуже крихке
Ти і мрія моя і бажання
Й сподівання моє полохке
Романтичне в минуле віконце –
Я "призначив" такою тебе –
У віконце заглядує сонце
І небесне шатро голубе
Я порівнюю знову і знову
Всі принади: твої І чужі,
І від цього заціплює мову,
І кордони мої, й рубежі
Я щасливий що в день вересневий
Ти з'явилась! У долі моїй
Ти легкий промінець кришталевий
У потоці буденних подій.<br>валерій
