Тримають цей світ материнські долоні

Я небо прошу — не віддай мого сина
у темряву ночі, у крик і вогонь.
Хай стане для нього дорога єдина —
дорога додому, до рідних долонь.

Я землю прошу — збережи його кроки,
від кулі укрий і розбитих доріг.
Нехай оминають тяжкі дні і роки,
де сина чекає незнаний поріг.

Я Бога прошу — ворогів спопелити,
коли серце матері рветься щодня.
Я хочу, щоб син мав можливість любити —
не дай цим словам стати тінню життя.

Я Бога прошу — цю любов збережи
у кожному диханні, в тиші ночей,
щоб навіть крізь втому і попіл війни
вона повертала додому людей.

У довгих ночах є і страх, і надія,
у кожній сльозі — нездоланний вогонь.
І тільки любов, що сильніша за мрію,
тримає цей світ материнських долонь.

25 квітня 2026 р.