Ти пішов, і дім став мовчазним,
Навіть стіни здаються порожніми.
Я ходжу коридорами спогадів,
Шукаючи твій сміх, твоє тепло.
Кожна річ нагадує про тебе,
Кожен звук — відгомін твого кроку.
Я розмовляю з повітрям,
Але відповіді немає, тільки тиша.
Іноді здається, що ти поруч,
І тоді серце спокійно б’ється.
Та це лише мить у пустелі часу,
Де ти назавжди залишився спогадом
silence_speaks_ua
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
