Запам’ятай мене, усміхненим дівчам.
Що так чарівно у вічі споглядала
Що так невинно коси поправляла
Та слова свого першого до тебе й не сказала…
Запам’ятай мене з рум’янцем на щоках.
І на світанку — заспану й невинну
Оту, що мріяла навіки у руках
Твоїх зігрітися, від всього світу
Але не сталося цього
Минуть роки, зів'януть квіти
Лиш ти повік залишишся у
Пам'яті моїй, солодким, теплим сном навіки…
Ліна Фаз
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
