ДОДАТИ ВІРШ
АБО
Опублікувати книгу

  Лірика життя    Апатичною стала не знаю чому

Апатичною стала не знаю чому

  • Апатичною стала не знаю чому,
    Майбутнього чітко не бачу.
    Єсенін сказав та не вірю йому,
    Бо жалію і кличу, і плачу.
    Усвідомлення, що минуло усе,
    А легким струменем душу холодить,
    Старість не радість несе,
    Від юності все далі відводить.
    Шекспір сказав:життя, як гра,
    А я на краще плекаю надію,
    В зеркало гляну-там бабуся стара.
    Та то в дзеркалі. Я ж-не старію.

🎧 Слухати аудіоверсію вірша (AI)
(Рекомендуємо тестувати різні варіанти для кращого ефекту)
Поділитись

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]
[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]