До саду жовтень вже добрався,
На диво гарний, все ж вогки́й,
Похмурим небом привітався —
І не втихає дощ дрібний.
Доспілі яблука спадають,
Звисає в гронах виноград,
А дні ідуть, а дні минають,
Все опустошується сад.
Притихне дощ на хвильку,
сльози
Обітре небо й плаче знов,
Та скоро сніг вже і морози,
Чим дальше в ліс —
тим більше дров.
01.10.2025.
Ганна Зубко
