ДивлЮСь на дощ,
все йде та йде,
Дивитися б годинами,
Уже струмочками тече
Поміж доріг, стежинами.
В вікно стукоче, не мовчить,
А може справді плаче,
Притихнув вітер, десь сидить,
Сліз не виносить наче.
Спадає дощ й у сад щомить,
В кущі, у квіти ранні,
Не веде вусом кіт, все спить
Клубочком на дивані.
18.07.2025.
Ганна Зубко
