А закохуються не в красу,
Не в фігуру або обличчя.
Просто іноді хтось розтопив кригу,
І витягнув душу із потойбіччя.
А закохуються не в слова,
Бо діїї говорять гучніше.
І в цей момент не працює твоя голова,
А розум із кожним моментом м'якіше.
Закохуються у дрібниці:
Увагу, турботу, розмови.
Занурюєшься неначе в гробниці,
Де ховали скарби фараони.
Те кохання, що справжне,
Воно не планується.
Воно просто прииходить
І з кожною миттю будується!
І тільки тоді відчуваєш свободу,
Де немає очікувань і думок.
Так кожен починає свою роботу,
Прибираючи на поличку вагання й смуток.
<br>Олександра(_Alex.aaa_virshi_)
