Як хочеться забутись у теплім сні,
Як хочеться відчути тишу ночі,
І як в дитинстві, у щасливі дні,
Відчути теплий мамин подих в очі.
А поки ще іде війна,
А поки ще ревуть сирени,
Оселі мерзнуть без тепла,
І ночі взимку такі темні.
Закрию очі й бачу дивний сон,
Гайок за містом, річку, стежку полем,
Там сонце й місяць заглядали у вікно,
Там я любов свою зустрів по долі.
А поки ще іде війна,
А поки десь страждають люди,
Когось сьогодні ми́лувала вона,
А комусь розірвала груди.
Як хочеться забутись хоч на мить,
Потрапити в роки щасливого дитинства,
Портфель шкільний закинути в куток,
І грати, бігти, поки є хвилинка.
А поки ще іде війна,
Стоїть покинута моя домівка,
Осиротіли від війни вона і я,
І серце крає від болю, так гірко.
Хочу забутися рожевим сном,
Хочу відчути миру подих,
Відкрити очі, світ сміється за вікном,
Я просинаюсь, бо я туди так хочу.
24.01.2026 Війна
